Робота психолога в
школі нерозривно пов'язана з освітнім процесом. Школа - це величезний соціальний
інститут. Психолог працює не тільки з дітьми, а також і з педагогами та
батьками.
Основні напрями діяльності психолога в школі:
- Психологічне
просвітництво - формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних
представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ
потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах
власного розвитку. Створення
умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців
на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень
у становленні особистості і розвитку інтелекту;
- Психологічна
профілактика - попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в
освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам,
батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання,
навчання і розвитку;
- Психологічна діагностика
- поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього
періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей
особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у
професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у
навчанні, розвитку, соціальної адаптації.
- Психологічна
корекція - активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і
збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності
педагогів - психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів
та інших фахівців,
- Консультативна
діяльність - надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним
представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу
в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного
консультування.
Школа для дитини є центром освоєння
соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого
іншого - все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідно виробити єдину лінію
роботи і педагогів, і батьків, і психолога. Тільки при взаємному прийнятті
рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального
інституту знань.
Психолог допомагає дитині засвоїти весь
цей досвід через освоєння поведінки, і побудови
власної позиції, при якій у дитини виробляється усвідомлене сприйняття світу.
Багато хто помилково вважає, що психолог
займається лише тестуванням, а уроки психології проходять на рівні
факультативних занять і не представляють нічого цінного для знань дитини.
Головною позицією психолога є створення для дітей умов життєвих систем і вибір
цих систем. У дитини, при злагодженій роботі психолога і педагогічного
колективу, формуються умови для створення особистісної позиції. Саме психолог виступає тією
організаційною ланкою між дітьми та педагогами, яка
необхідна
для вирішення інтересів і можливостей школярів.
