Казка для дітей в соціальній ізоляції

"Чому мені не можна до бабусі?"

Міфи про психологів

Міф 1. «Психолог – той, хто працює із психами. Психолог і психіатр - одне й те ж саме». Правда: Лікар-психіатр - це фахівець в області лікування психічних захворювань (наприклад, шизофренія). Використовує переважно медикаментозні методи лікування (ліки, таблетки). Психолог - фахівець, який консультує ЗДОРОВИХ людей в ситуаціях утруднення в різних сферах життя (проблеми в навчанні, сімейні відносини, відносини в колективі, відносини між дітьми і батьками, проблеми у спілкуванні, вибір життєвого шляху, саморозвиток, конфліктні ситуації і багато чого іншого). ПСИХОЛОГ - НЕ ЛІКАР, ВІН НЕ ставить діагноз, НЕ ЛІКУЄ.

Міф 2. «До психолога приходять тільки слабкі і дурні люди, які самі не можуть вирішити свої проблеми». Правда: До психолога звертаються люди, які відчувають потребу щось змінити, вирішити проблему і знайти вірний шлях у житті. Психолог готовий бути поруч, коли вам важко. Це людина, що володіє фаховою інформацією, але без готових відповідей на всі випадки життя, адже кожен випадок індивідуальний. Тому психолог лише підкаже і допоможе, а рішення завжди залишиться за вами.

Міф 3. «Якщо ти звернувся до шкільного психолога - про це стане відомо всій школі». Правда: основне правило роботи психолога, і особливо шкільного психолога - КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ. Ніхто без вашої згоди не дізнається, з яким питанням ви звернулися до психолога, про зміст вашої з ним бесіди, а часто навіть і про сам факт вашого звернення. Це ж стосується і результатів психологічного тестування, яке проводиться в школі. Про ваших конкретних результатах знає тільки психолог. Класному керівникові надаються матеріали в узагальненому вигляді (напр. так: 70% учнів класу виконали тест з високими показниками; 30% - з середніми і т. д.).

Навіщо потрібний психолог у школі?

    Робота психолога в школі нерозривно пов'язана з освітнім процесом. Школа - це величезний соціальний інститут. Психолог працює не тільки з дітьми, а також і з педагогами та батьками.

Основні напрями діяльності психолога в школі:

- Психологічне просвітництво - формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;

- Психологічна профілактика - попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;

- Психологічна діагностика - поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.

- Психологічна корекція - активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів - психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців,

- Консультативна діяльність - надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування.

    Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого - все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога. Тільки при взаємному прийнятті рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального інституту знань.

    Психолог допомагає дитині засвоїти весь цей досвід через освоєння поведінки, і побудови власної позиції, при якій у дитини виробляється усвідомлене сприйняття світу. Багато хто помилково вважає, що психолог займається лише тестуванням, а уроки психології проходять на рівні факультативних занять і не представляють нічого цінного для знань дитини. Головною позицією психолога є створення для дітей умов життєвих систем і вибір цих систем. У дитини, при злагодженій роботі психолога і педагогічного колективу, формуються умови для створення особистісної позиції. Саме психолог виступає тією організаційною ланкою між дітьми та педагогами, яка необхідна для вирішення інтересів і можливостей школярів.